Пам'ятник В.І.Зарембі в смт. Дунаївці

   “Дивлюсь я на небо”, “Повій, вітре, на Вкраїну…”, “Козак виїжджає, дівчинонька плаче”… Навіть ті з нас, хто не надто цікавиться традиційним музичним мистецтвом, не раз і не двічі у житті чули ці пісні. Вони настільки наші, рідні, вкорінені в українську мелодику і ментальність, що без сумніву сприймаються народними. Проте ці пісні мають авторів, які зібрали слова у намисто строф, і автора, який окрилив ті строфи мелодією. І народився цей автор-композитор на Поділлі…
   Владисла́в Іва́нович Заре́мба – український композитор, піаніст і педагог. Народився 15 червня 1833р. у збіднілій шляхетській сім'ї в містечку Дунаївці на той час Кам'янець-Подільської губернії, а тепер – Хмельницької області.
   Відомий подільський краєзнавець Віктор Прокопчук у своїй статті “Владислав Заремба – український і польський композитор” про батьків композитора написав: “Батьки цінували музичне мистецтво, вдома завжди звучали українські і польські пісні. А Владислав переймався їх красою, формуючи багатий світ уяви, тонке сприйняття краси мелодій”.
   Не буде помилкою зазначити, що хлопчина зростав, тонко відчуваючи мелодику голосів природи, народної ментальності в українських і польських піснях.
Ось Владиславу вже 13 років – родина переїздить жити до Кам'янця-Подільського. Тут розпочався творчий шлях майбутнього композитора під орудою талановитого педагога, композитора й етнографа-фольклориста Антона Коціпінського. Без перебільшення, він сприяв формуванню музичного світогляду, подальших життєвих і творчих  уподобань  молодого  Владислава  Заремби.  Ба більше, саме у школі Антона Коціпінського у 1853 р. Заремба розпочав власну педагогічну діяльність на посаді викладача фортепіано. Паралельно молодий, музично обдарований чоловік здійснював приватну педагогічну практику. На той час музика відігравала важливу роль у навчанні та вихованні дітей із заможних польських родин, а серед інтелігенції широко побутували традиції домашнього музикування.
   Після закінчення навчання Владислав Заремба на деякий час виїжджав до Польщі. 25 вересня 1854 р. поліцмейстер рапортував Подільському губернаторові: “Владислав Заремба, 22 років, приїхав давати уроки гри на фортепіано та в пошуках посади органіста. Житло на перших порах обладнав у Кармелітському монастирі. Працював органістом у костьолі. Мав учнів фортепіанної гри”. За невизначених обставин, за В.Зарембою було встановлено таємний поліцейський нагляд. Це спонукало молодого композитора переїхати до Житомира, де він згодом одружився і став батьком.
Саме у Житомирі розпочалась активна музично-педагогічна та композиторська діяльність митця: він давав уроки фортепіанної гри, виступав у концертах як соліст і акомпаніатор, був учасником камерних ансамблів. Згодом його запрошують до Київського інституту шляхетних дівчат на викладацьку посаду.
   У Києві відбувся бурхливий розквіт педагогічної та композиторської діяльності В. Заремби. Він працював на посаді викладача по класу фортепіано і хорового співу в Інституті благородних дівчат, Левашівському інституті, у приватних пансіонах.
   Київський  період  композитора  залишив  по  собі чималий творчий набуток: сольні вокальні та фортепіанні твори, зокрема й для домашнього музикування, обробки популярних пісень.
   До кінця свого життя (композитор відійшов у вічність 24 жовтня 1902 р.) він мешкав і творив у столиці України, роблячи вагомий внесок у розвиток української музики та пісні. Похований Владислав Заремба на Байковому кладовищі в Києві.
   Земляки композитора свято шанують і бережуть пам'ять про нього. У 2015 р. у містечку Дунаївці  побільшало на один пам'ятник. На площі перед Будинком творчості школярів урочисто відкрили погруддя композитора Владислава Заремби, встановили меморіальну дошку, на честь композитора названа одна з вулиць у місті його народження.
   А для кількох поколінь юних музикантів та співаків Хмельниччини з ім'ям Заремби асоціюється хвилювання вступних іспитів, чисті ноти мелодій і прискорене серцебиття під час сесій, відкриття музичного Всесвіту в собі і себе в мистецтві, перше кохання із прогулянками до світанку вулицями Хмельницького. Адже в обласному центрі функціонує фаховий музичний коледж, який у 2000 р. названо ім'ям В.І.Заремби. Також на честь композитора зветься провулок у Голосіївському районі міста Києва.
І все ж, кращий пам'ятник композитору – його пісні, які продовжують звучати. Дотепер виконують твори: “Віють вітри”, “Козак виїжджає, дівчинонька плаче”, “Ой місяцю, місяченьку, не світи нікому”... Скільки років ми чули, що ці пісні – народні? Зрештою, вони такими є, але водночас мають свого батька-творця.
   Український романс у творчості В.І.Заремби досяг свого певного розвитку. Романси були дуже популярні у ХVІІІ-ХІХ ст. Вони відображали думки і настрої широких верств населення. В них звучали роздуми над долею людини, пристрасний порив до
щастя й волі. Такі мотиви властиві пісням-романсам Владислава Заремби (“Сонце низенько, вечір близенько”, “Віють вітри”, “Ой, не ходи, Грицю”). Варто назвати також найзнаменитішу пісню-романс, написану на вірш М.Петренка “Недоля” – “Дивлюсь я на небо”, яку вдало обробив для голосу та фортепіано Владислав Заремба.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: 
Чому я не сокіл, чому не літаю, 
Чому мені, Боже, ти крилець не дав? 
Я б землю покинув і в небо злітав.

   Ця пісня, без перебільшення, відома у всьому світі. Вона лунала навіть у космосі; її  співавперший космонавт-українець Павло Попович під час польоту на кораблі-супутнику  у 1962 р.
   І тепер виникає особлива цікавість до життя і творчості людини, чиї пісні пережили понад століття. Адже не кожен митець удостоюється, щоб плоди його творчої думки, душевного нуртування, неспокою продовжували самостійне життя, спонукали інших до пошуку, щоразу звучали по-новому і сучасно, навіть задовго по тому, як завершилося земне життя їхнього творця. Ці мелодії, дбайливо збережені і трепетно улюблені народом, а ім'я їх автора не загубилося в круговороті епох, подій і новацій.
   Владислав Заремба – автор численних вокальних та інструментальних творів, п'єс для фортепіано. Серед фортепіанних творів найвідоміші: “Прощання з Україною”, “Думка-шумка”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “В кінці греблі шумлять верби”. Співаки вкотре повертаються до пісень: “Дивлюсь я на небо”, “Повій, вітре, на Вкраїну”, “Де ти бродиш, моя доле”, “Ні, мамо,  не можна нелюба любить” та багатьох інших.
   Палкий прихильник творчості Т.Шевченка, композитор створив понад 30  вокальних творів на слова Кобзаря. Вокальна творчість Владислава Заремби на слова Т. Шевченка синтезувала надбання  європейської школи з окремими елементами національної. Варто виокремити: “Якби мені, мамо, намисто”, “Калина”, “Утоптала стежку”, “На вулиці невесело”, “Якби мені черевики”, “Така її доля”. Вони відіграли значну роль у розвитку жанру українського романсу та становленні української Шевченкіани XIX століття, звучали в аматорських, професійних та навчальних колах, отримали нове сценічне виконання. Знайшли відгук у вокальному доробку В. Заремби теми сирітства, самотності, чужини, кохання, типово романтичні  мотиви козацької  волі,  настрої  журби  й туги, які становлять образно-поетичний зміст віршів Кобзаря. Написав В.Заремба також музику до п'єси Т.Шевченка “Назар Стодоля”.
   Композитор залишив помітний слід і у польській  музичній культурі. Під його редакцією вийшли два пісенних збірники польською мовою – “Пісенник для наших дітей” (пол. Spiewnik dianaszy chdziatek) і “Маленький Падеревський” (пол. Maly Paderewsky). Ці збірки є результатом загальних естетичних та музично-педагогічних засад композитора. Вони відтворюють зацікавленість історією та народним побутом польського народу, втілюють завдання культурного просвітництва та відповідають традиціям виховання дітей у польських сім'ях, сповнених релігійності, глибокої шани до національних традицій та історії.
   Син Владислава Івановича, Сигізмунд, був хорошим віолончелістом, піаністом і диригентом, музичним критиком, мав здатність композитора.
   Владислав Заремба у вирі своєї епохи в Україні був носієм європейської культури і освіченості. Його зацікавленість українською та польською народною і професійною культурою, просвітницька та педагогічна діяльність сприяли формуванню і розвитку професійної музичної освіти в Україні, укріпленню її зв'язків із західноєвропейською музичною освітою і культурою.

Прочитайте про В.І.Зарембу

♦ Єсюнін С. “Дивлюсь я на небо” : 15 липня виповнилося б 175 років від дня народження автора пісні Владислава Заремби / С. Єсюнін // Є Поділля. – 2008. – 19 черв. – С. 5.
♦ Круліковська Т.П. Музично-педагогічна діяльність Владислава Заремби / Т.П. Круліковська // Музичне мистецтво і культура. – 2019. – Вип. 28, Кн. 2. – С. 222-235.
♦ Кульбовський М.М. Чому я не сокіл? / М.М.Кульбовський // Проскурів. – 1995. – 18 серп.
♦ Лукач Б.І. Соловейко рідного краю : [В.І.Заремба] / Б.І. Лукач, М.М. Статкевич // Духовні витоки Поділля: творці історії краю : матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції. Ч. 1. – Хмельницький, 1994. – С. 97-98.
♦ Михайлова  С.Р. Ім'ям Владислава Заремби окрилені / С.Р. Михайлова // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій : зб. наук.-краєзн. праць : матеріали наук.-краєзн. конференції “Дунаївці на зламі тисячоліть: минуле й сьогодення”, присвяченої 600-річчю м. Дунаївці та 80-річчю з часу заснування Дунаєвецького району (20 верес. 2003 р.). – Київ – Дунаївці – Кам'янець-Подільський, 2003. – Вип. 3. – С. 207-210.
♦ Прокопчук В.С. Владислав Заремба – український і польський композитор / В.С. Прокопчук // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки : збірник наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конференції (м. Хмельницький, 23-24 черв. 1999 р.). – Хмельницький, 1999. – С. 562-565.
♦ Прокопчук В.С. Живе в пісні / В.С. Прокопчук // З народних глибин. – Хмельницький, 1991. – С. 11-17.
♦ Статкевич Л. Співець української душі : до 110-річчя від дня смерті композитора В. Заремби / Л. Статкевич // Дунаєвецький вісник. – 2012. – 1 листоп. – С. 7.
♦ Федоров І. Вл. Заремба – творець незабутніх пісень та мелодій / І. Федоров // Хмельниччина. – 2015. – 12 лют. – С. 4.
♦Шатковська І.С. Творчі постаті українсько-польських діячів А.Г. Коціпінського та В.І. Заремби в історії музичного життя Поділля ХІХ ст. / І.С. Шатковська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 233-237.
♦ Широкова Е. Автор вічних мелодій : до 180-річчя з дня народження В.І.Заремби / Е. Широкова // Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2013 рік. – Хмельницький, 2012. – С. 89-92.

*     *     *

   Заремба Владислав Іванович [Електронний ресурс]// Вікіпедія. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0
%B0_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%
B2_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
(дата звернення 27.04.2023 р.).– Назва з екрана. 
   Владислав Іванович Заремба – він був приречений творити шедеври [Електронний
ресурс] // Файні новини. – Режим доступу:  
http://finenews.info/kulturne-nadbannya/muzika/item/19478-vladyslav-ivanovych-zaremba-
vin-buv-pryrechenyy-tvoryty-shedevry (дата звернення 27.04.2023 р.). – Назва з екрана.
   27 червня 1833 року народився Владислав Заремба – “батькоукраїнськоїнаро
дноїпісні” [Електронний ресурс] // Рідна країна : світоглядний портал. – Режим доступу:
https://ridna.ua/2020/06/27-chervnia-1833-roku-narodyvsia-vladyslav-zaremba-bat-ko-ukrain
s-koi-narodnoi-pisni/ (дата звернення 27.04.2023 р.). – Назва з екрана.
   Шатковська І.С. Творчі постаті українсько-польських діячів А.Г.Коціпінського та
В.І.Заремби в історії музичного життя Поділля ХІХ ст. / І.С. Шатковська [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/User/Desktop/Nzvdpu_ist_2006_10_49%20(1).pdf
(дата звернення 27.04.2023 р.). – Назва з екрана.
Круліковська Т.П. Музично-педагогічна діяльність Владислава Заремби / Т.П.
Круліковська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://music-art-and-culture.com/inde
x.php/music-art-and-culture-journal/article/view/463/847 (дата звернення 27.04.2023 р.). }
– Назва з екрана.
   Круліковська Т. Портрет Владислава Заремби крізь призму вокальної творчості /
Т. Круліковська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://kyivmusicology.com/index.
php/journal/article/view/86/76 (дата звернення 27.04.2023 р.). – Назва з екрана.

Хмельницький фаховий музичний коледж
імені В. І. Заремби

 “Творець незабутніх пісень та мелодій”: бібліографічна розвідка до 190-річчя від дня народження Владислава Заремби / Департамент інформ. діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадмін. ; обласна б-ка для дітей ім. Т.Г.Шевченка. – Хмельницький, 2023. – 9 с.
   Бібліографічна розвідка присвячена Владиславу Зарембі – знаному українському композитору, педагогу, піаністу, який народився, розпочав свій шлях у музику тут, на рідній подільській землі. У виданні вміщено коротку біографію, список літератури та Інтернет-ресурсів про його життєвий і творчий шлях.

Матеріал підготувала                           Марчук Л.В.
Редактор                                               Радушинська О.П.
Комп'ютерний набір                             Марчук Л.В.
Обкладинка                                          Богданова О.Г.
Відповідальна за випуск                     Черноус В.Ю.