ІЖАЧОК-СПЛЮШОК

   У вихідний день весняний сонячний ранок покликав Сашка з батьком у садок до роботи.
  Вони згортали перепріле за зиму торішнє листя кожен своїми граблями. Ще взимку батько виготовив для сина залізні граблі, лопату і сапу. Зви­чайно, кожна ця річ відрізнялася від справжньої лише трохи меншими розмірами.
  Сашко вигрібав листя з-під смородинових і агрусових кущів. Від роботи у хлопчика розчервонілися щоки, до спітнілого чола поприлипали темні кучері, які вибилися з-під коричневого беретика. Він розстебнув гудзики на нейлоновій куртці і почав згортати листя навколо розлогого куща кали­ни. Раптом побачив у неглибокій ямці колючий м'яч. Що це? Підійшов ближче, нагнувся і впізнав їжака.
   – Тату! – закричав Сашко на весь садок. – Я знайшов мертвого їжака!
   Батько оглянув згорненого у клубок звірка і сказав:
   – Їжак. Сашуню, живий. Він всю зиму проспав під калиновим листям. Тепер вже скоро прокинеться.
   – А що він їв узимку?
   – Нічого не їв, бо спав, – пояснив батько. – У нього було під шкірою багато сала, ну, жиру, якого набрав за літо і осінь. Той жир і годував сплячого.
   – Тату, візьмемо їжачка до хати, – попросив Сашко. – Йому тут вночі холодно.
  – Ні, сину, краще накриємо його калиновою ковдрою, під якою він перезимував. Якщо він під нею не замерз, то тепер житиме. Бо ж березень, а не січень з лютими морозами. То накриємо його листям?
   –  Добре, тату, – погодився хлопчик. – А коли йому присниться сонечко і зелена травичка, тоді він прокинеться. Еге?
   – Так, сину.
   Вони обережно накрили їжака сухим калиновим листям і пішли працю­вати подалі від того місця, щоб дочасно не розбудити звірка.

ЗАПИТАННЯ ДО ДІТЕЙ:

Чим сподобався вам Сашко?
Чи правильно поступили Сашко з батьком, коли накрили їжака листям?
Яких ви знаєте звірів, які засинають на зиму?