“Я – промінь капельки роси –
В людську подобу обернувсь.”
(з листів М. Клеца)

   Ім'я цього літератора, його творчий доробок можна без перебільшення віднести до найпримітніших явищ сучасної української літератури.
Микола Захарович Клец прийшов у цей світ 9 серпня 1949 р. в с. Малі Мацевичі Старокостянтинівщині. Прийшов, щоб пізнавати життя в усіх його вимірах і проявах та поетично передавати свої пізнання – кому те цікаво читати, приємно слухати, корисно обмірковувати.
   Навчався у Великомацевицькій школі. Як і всі “діти війни” ріс у непрості повоєнні роки. Після десятирічки  працював у рідному селі, потім служив в армії, знову працював у селі завідувачем клубу. До художнього письма почав вдаватися ще за школярства. З часом пробував розсилати власні опуси до різних редакцій. Іноді дещо друкувалося у періодиці: газетах – “Літературна Україна”, “Сільські вісті”, “Зірка”; журналах – “Україна”, “Жінка”, “Перець”, “Малятко”; збірнику “Хмельниччина літературна” та в інших періодичних виданнях.

   Багато років Микола Захарович був фото-кореспондентом газети “Життя Староконстянтинівщини”. Майже в кожному номері “районки” з'являлися його світлини, а ще повідомлення, нариси, вірші. Публікувався в обласній пресі. Деякий час вів літературну студію “Первоцвіт”, був літературним редактором газети “Долоньки” (м. Городок).
   Близько двадцяти років Микола Захарович жив у рідних Малих Мацевичах, звідки черпав натхнення для своїх творів. Коли похоронив матусю, то і похоронив своє захоплення фотосправою, але поетичного слова не зрадив. Став працювати в сусідньому селі кочегаром, однак не раз брав до рук перо і завзято виводив ним на папері свої чудові вірші.
   Аналітичний розум, скромність і розважливість, асоціативність мислення, здатність до узагальнення – усі ці риси і задатки вибудували своєрідну систему поглядів і переконань, що стало підґрунтям його філософії любові і філософії бунту.
   І це відчувається в його літературній творчості. Художньо осмислюючи існування світу і людини в ньому, попри весь трагізм і невлаштованість людського буття, поет виявляє себе як великий життєлюб і шанувальник добра та краси.
   Всі його твори наповнені мудрістю, життям, адже сам Микола Захарович був людиною, поетом, філософом, просто справжнім українцем, який любив свою землю і людей на ній. Микола Захарович – поет, прозаїк, автор 12 книг. З благословення письменника Броніслава Грищука 1989 р. у видавництві “Веселка” видав першу книжку своїх ліричних замальовок “Вечірній менестрель”. Друга книга етюдів “Крила неземні” та книга поезій “Таємничість” вийшли друком у 1996 р. у видавництві “Бедрихів край”.Наступні книжки автора – “Біль” (2001), “Розкуті октави” (2003), “Одкровення від Бориса” (2005), “Чом-чому зелен-пломінь?” (2006), “Яблуневе багаття” (2009), “Журавлі над планетою” (2010), “Logos – імператив небесний і земний” (2015), “Здивоване озеро” (2020), “В'ється ниточка жива” (2021). Тематика творчості – сучасне село, зв'язок між людьми і природою.

   ХХ століття часто називають трагічним, бо воно позначене небувалою кількість потрясінь: революції, світові війни, голодомори і репресії, Чорнобильська трагедія. Усі ці події загострили відчуття страху у людей та відобразились у літературній творчості українських письменників.
   Не винятковою є і творчість Миколи Клеца. Автор, як гідний син української землі, з болем переймається долею країни, її народу. Його вразливу душу ятрить геноцид 1933-1937 рр., зумисне створений нащадками монголо-татарської імперії на найкращих у світі чорноземах з метою винищення найдревнішого народу цього благодатного краю. З болючим щемом у серці читаємо “Волошковий плач 1933-го” про розправу над хлоп'ям, що напівпритомне від голоду, збирало колоски. Люди “державні, активні” не пошкодували сироту, співчувала йому лише волошка. Але безбожні затоптали волошку у землю живцем, як своє сумління, і поволокли напівживого хлопчика за ноги “у світле майбутнє”. Ця гірка і надзвичайно влучна іронія дає вбивчу характеристику примарним ідеям більшовицької імперії зла, яка на кістках і крові безневинно убієнних будувала “квітуче життя”. Незахищеність людини – “коліщатка і гвинтика” демонської системи – передається автором у рядках: “Вивели під три варти: “Чорного ворона” каркає стартер, чого ти вартий?”. Зло, скоєне тоталітарною системою, намагається розповсюдитися кругом, заполонити людські душі, несе руйнацію, деградацію до тваринних меж, сіє страждання та смерть. Голодомор і репресії – це лише частина з його проявів. І символічним його відлунням, продовженням теми стали інші твори поета – “Чорнобильська горлиця”,  “Обвуглене перо” (цикл “Мандри пам'яті”), у яких зло набуває інших форм, хоча має ту ж природу. Ця думка виразно звучить в “Одкровеннях від Бориса”, де у “Волошковому плачі 33-го” над утоптаною живцем у землю волошкою “зітхнув гіркотою…полин. Так, Чорнобиль. А майбутнє почуло – й озвалось гірким сьогоденням”:

Подайте! – в стужі тужиться рука.
Страшним судом – ЧАЕС понад дахами.
Вкраїна плаче – доленька гірка:
Синочки знов обвішані торбами.
Пригнувши небо, по її зірках
Танцює відчай п'яними ногами.
О'кей-о'кей! – лунає під гопак,
І руку опромінює п'ятак

   Цей вірш спонукає до гірких роздумів: це і наслідки Чорнобильської трагедії, і духовний занепад, деградація і зубожіння значної частини нашого населення. Саме такий стан ліричного героя автора: відчуття страху за майбутнє України, усвідомлення абсурдності буття. Україна хоч і волею Бога стала незалежною, але чомусь не поменшало тих, хто хоче знищити націю:

Й жовтневий одур тяжко йшов по п'ятах,
Окопи риючи ідейні по тилах,
А цей – вже не по п'ятах нам, хлоп'ята,
А напролом – по душах і тілах
Повзе і щось нелюдське коїть з нами…

(Цикл “Послання за межу бідності”,
“Знедоленим побратимам”).

   Гіркі образи, які народжуються у Миколи Захаровича, емоційно і приголомшливо точно характеризують становище Української держави.
   Особливою тривогою оповиті його думки про найсокровенніше: рідну землю і материнську мову. У поемі-триптиху “Степова рапсодія” автор крізь власне буття намагається осмислити сутність землі-годувальниці в сьогоденні, її місце в долі української нації.
   Ліричний герой відчуває родючі чорноземи не лише босими ногами, а й всім серцем орача й сіяча. Поет створює прекрасні образи, вражаючи тонкими деталями знання кожної росиночки-билиночки, кожної комашки, звірятка чи пташини. Але разом з тим дуже переймається долею української землі, яка була споконвіків непорушною основою буття українця, гірко усвідомлюючи неспроможність змінити ситуацію – оренди-купівлі-продажу у нових ринкових умовах.
   Через переживання ліричного героя усвідомлюємо ще одну невтішну українську реалію – відречення від рідної мови, що по суті є відреченням від власної душі, втратою самого себе:

Ходжу розмовним трактом,
Думка під ноги світить:
Згубили тут слово “тато”
Нашого батька діти…
…Можна, звичайно, й так-от
Позичити слово-двоє,
Але з присвоєним “папа”
Мова стає вдовою
               (“Триптих неперекладений”)
“Зашпрехали” нас мовними розбоями
То влада, то система, то режим…
Так довго не були самі собою ми,
Що й власний розум став для нас чужим.

   Герой автора хоча і почувається некомфортно і незатишно серед таких реалій, все ж не справляє враження розгубленої і зневіреної людини. Його біль і гнів, породжений великою любов'ю до рідної землі та людей, залишають місце для надії на відродження як усієї нації, так і окремої людини: “Отож підперізуймось мужністю, бо попереду ще стільки випробувань! ”
   По особливому ніжно ставиться Микола Захарович до дітей. Тому і створює оригінальні вірші для наймолодших, пронизуючи кожен образ любов'ю. Його вірші занурюють малечу у зрозумілий дітям світ – простий і без ускладнень. Разом з тим, він прагнув показати життєдайне джерело рідної мови і щоб воно було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя. Вірші та жвавомовкові розважалочки  вчать нових слів, розвивають пам'ять, увагу та мовлення. Вони допомагають дітям краще розуміти ритм та мелодію мови, а також стимулюють уяву і творчі здібності.

Брів Бровко брів,
До броду добрів,
Там Рябка стрів –
В реп'яхах до брів.
Ох і раді, ох! –
Побрели удвох.
                           (“Друзі”)

   Словотворення для дитини – своєрідне захоплення, радість, гра. А вірші М. Клеца є саме такими, що викликають позитивні емоції. До прикладу, його акровірші чи монофони викликають неабиякий інтерес до певної букви:

Сіном сіни
Сповнив син
Сяє сіна
Синя синь.
Сіням сонно –
Сплять сини!
Сині сину
Сняться сни.
                         (“Сіносинь”)

   Постійне спілкування з природою дало поетові багатий матеріал для його творів. Найчастіше Микола Захарович оспівує рідну природу, яку він тонко відчуває і глибоко розуміє. У його творах відчувається вболівання за збереження рідної природи. Він закликає дітей горнутися до рідної землі.

Надрубане дерево плаче,
Підстрілений птах куниче:
Людиною бути найважче,
Доброю – втричі…
                                   (“А ви не чули?“)

   В поезії Миколи Клеца можна впізнати самого себе, дізнатися про таємниці природи, пройнятися духом патріотизму і моральних цінностей.
   Микола Клец – член Національної спілки письменників України з 2003 р., лауреат літературної премії ім. Микити Годованця (2006) та ім. Миколи Федунця (2017).
   Відійшов у засвітинаш земляк 22 травня 2021 р. на 72-му роціжиття. Автор численних поетичних та прозовихтворів. Людина великої душі.
   На пошану письменника управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради започатковано його іменну премію, якою вирішено відзначати талановитих літераторів краю. В 2024 році першою претенденткою стала письменниця (поезія, проза) з Хмельницького Ольга Ткач.

Окремі видання Миколи Клеца

   Клец М. Вечірній менестрель : етюди / М. З. Клец ;  ред. О. П. Сосновська. – Київ : Веселка, 1989. – 64 с.
   До першої книжки прозаїка увійшли етюди, в яких оспівані чарівна краса довколишнього світу і людина, котра тонко відчуває природу, прагне пізнати та зберегти її гармонію. “…Гроно маленьких одкровень. Сплески почуттів. Усмішка крізь сльозу. Чиста, гармонійна проза. Читаючи її, мимоволі думаєш: а може, в наш розшматований суперечностями час саме отаких творів вельми бракує нам? Бо вони навчають добра, допомагають завважити красу дерева, трави, єства людського” – писав Броніслав Грищук.

   Клец М. Чом-чому зелен-пломінь : вірші, жвавомовки, загадки, казка / М. Клец. – Городок : Бедрихів край, 2006. – 48 с. : іл.
   “Чом-чому зелен-пломіньˮ – сьоме книжкове видання подільського письменника Миколи Клеца, автора який чудово знає і розуміє дитячу психологію, вміє повісти саме те, що зачепить юного читача. Його вірші своєрідні, неповторні і такі щирі в своїй наївній безпосередності, що не можуть не приваблювати. Вони сповнені такими дитинно-первісними почуттями, яких іноді так бракує нам у віці зрілому.
   Тож читайте їх і ви неодмінно знайдете для себе щось сокровенне… 

   Клец М. Здивоване озеро : поетичні мініатюри / М. Клец ; ред. В. Горбатюк ; худож. А. Дацюк. – Хмельницький : Сторожук О. В., 2020. – 23 с.
   До збірки увійшли поетичні мініатюри для дітей середнього та молодшого шкільного віку. Збірка видана за підтримки подружжя Ліщуків – Ігоря та Валентини, які проживають у Португалії. Ця книга адресована  малечі, які проживають в Україні та за кордоном. Автор надіється, що і португальські дітки зможуть насолодитися читанням поетичних рядків про неймовірно красиву українську природу.

   Клец М. В'ється ниточка жива : загадки для дітей мол. та сер. шк. віку / М. Клец ; худож. А. Дацюк. – Хмельницький : ФОП Сторожук О.В., 2021. – 31 с. : іл.
   Ця неймовірно цікава книжечка, до якої увійшли загадки, квести, ігри адресована для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

   Клец М. Яблуневе багаття: мала проза / М. Клец. – Хмельницький: Поліграфіст, 2008. – 78 с.
   У даному виданні зібрані твори з книг “Вечірній менестрель“ та “Delicatessemadein…“. Це мала проза, яка занурює читача у чарівність природи рідного краю.

   Клец М. Logos – імператив небесний і земний: поезії / М. Клец. – Хмельницький: Поліграфіст - 2, 2014. – 64 с.
   Десяте книжкове видання подільського письменника Миколи Клеца, автора чудових мініатюрних творів прози і своєрідної, неповторної поезії. Першу частина складають поетичні твори, що нагадують подорожні замальовки, авторські спостереження, враження від зустрічей. У другій частині – ранні вірші автора. Вірші надзвичайно щирі, чуттєві, мелодійні.

Твори М.З. Клеца

   ♦ Клец М. [Вірші] / М. Клец // Подільські вісті. – 2012. – 21 лют.
   ♦ Клец М. “Світ захисту хоче” : [поезія] / М. Клец // Автограф : альманах Хмельниц. обл. організації НСПУ. – Хмельницький, 2012. – С. 130-133.
   ♦ Клец М. “Щеми, щеми, тривогами і тугами...” : [вірш] / М. Клец // У серці моєму Хмельниччина рідна : зб. патріот. творів, приурочений 75-річчю заснування Хмельницької обл. – Хмельницький, 2012. – С. 217-218.
   ♦ Клец М. Logos – імператив небесний і земний : поезії / М. Клец. – Хмельницький: Поліграфіст-2, 2014. – 64 с.
   ♦ Клец М. Ангеле мій! Степова рапсодія з голосу бджолиного : вірші у прозі / М. Клец // Літературна Хмельниччина ХХ століття: хрестоматія. – Хмельницький, 2005. – С. 496-500.
   ♦ Клец М. В'ється ниточка жива : загадки для дітей мол. та сер. шк. віку / М. Клец ; худож. А. Дацюк. – Хмельницький : ФОП Сторожук О. В., 2021. – 31 с.
   ♦ Клец М. Вечірній менестрель : етюди / М. З. Клец ; ред. О. П. Сосновська. – Київ : Веселка, 1989. – 64 с.
   ♦ Клец М. Гарячі ягоди війни, або Вічно злободенні інтерпретації / М. Клец // Південний Буг : альманах. – Хмельницький, 2018. – № 1. – С. 89-92.
   ♦ Клец М. Журавлі над планетою : поезії / М. Клец. – Львів: ЗУКЦ, 2010. – 148 с.
   ♦ Клец М. З доріг розмовних і писемних : прозопоезія / М. Клец // Південний Буг : альманах. – Хмельницький, 2018. – № 2. – С. 41-43.
   ♦ Клец М. Звучання совісті : [вірші] / М. Клец // Південний Буг : альманах. – Хмельницький, 2020. – № 5-6. – С. 18-19.
   ♦ Клец М. Здивоване озеро : поетичні мініатюри / М. Клец; ред. В. Горбатюк ; худож. А. Дацюк. – Хмельницький : Сторожук О. В., 2020. – 23 с.
   ♦ Клец М. Іменні загадки. Ремезове новосілля / М. Клец // Південний Буг : альманах. – Хмельницький, 2021. – № 7-8. – С. 241-244.
   ♦ Клец М. Неопалима дивина /М. Клец // Південний Буг : альманах. – № 7-8. – Вінниця, 2021. – С. 241-244.
   ♦ Клец М. Разом із лелекою / М. Клец // Проскурів. – 2016. – 20 жовт. – С. 12.
   ♦ Клец М. Снігурі на калині / М. Клец // Кращий подарунок : загадки, вірші, оповідання. – Харків, 2002. – С. 131.
   ♦ Клец М. Чом-чому зелен-пломінь? : вірші, жвавомовки, загадки, казка / М. Клец ; худож. В. Качуровський. – Городок : Бедрихів край, 2006. – 47 с.
   ♦ Клец М. Яблуневе багаття : мала проза / М. Клец. – Хмельницький : Поліграфіст, 2008. – 78 с.

Матеріали про життя та творчість
М.З. Клеца

   ♦ [22 травня 2021 р. помер письменник Микола Клец] // Літературна Україна. – 2021. – 19 черв. – С. 4.
   ♦ Береговенко М. Тернистий шлях до визнання : про хмельницького прозаїка Миколу Клеца / М. Береговенко // Подільські вісті. – 2003. – 3 квіт.
   ♦ Гостинна Д. Возносить доброта... : [Микола Захарович Клец – член Нац. спілки письменників України, письменник] / Д. Гостинна // Подільські вісті. – 2010. – 30 листоп.
   ♦ Зіграй на арфі серця, мрійливий менестремо... : поету Миколі Клецу – 60 // Подільські вісті. – 2009. – 11 серп.
   ♦ Клец Микола Захарович // Члени Національної спілки письменників України : Хмельницька область : біобібліогр. довідник. – Київ, 2019. – С. 88-89.
   ♦ Ліснича А. Микола Клец – третій лауреат премії імені Миколи Федунця / А. Ліснича // Проскурів. – 2017. – 29 черв. – С. 15.
   ♦ Маліш П. “Шукаю слова, а серце щемить” : [про книгу М.Клеца “Журавлі над планетою“] / П. Маліш // Подільські вісті. – 2010. – 17 серп.
   ♦ Маліш П. Світлослово Миколи Клеца / П. Маліш // Подільські вісті. – 2017. – 27 черв.
   ♦ Микола Клец – лауреат премії імені Миколи Федунця // Проскурів. – 2017. – 15 черв. – С. 4.
   ♦ Микола Клец : поет, прозаїк // письменники Хмельниччини : довідник Хмельницької обл. організації Нац. спілки письменників України / упоряд. В. Горбатюк. – Хмельницький, 2014. – С.12.
   ♦ Тимощук О. Названий лауреат обласної премії імені Миколи Федунця / О. Тимощук // Подільські вісті. – 2017. – 8 черв.
   ♦ Фарина І. Замість рецензії : [про книгу М. Клеца “Logos – імператив небесний і земний”] / І. Фарина // Проскурів. – 2017. – 29 черв. – С. 15.
   ♦ Фарина І. Літературознавець про хмельницьких авторів / І. Фарина // Південний Буг : альманах. – № 2. – Хмельницький, 2018. – С. 155-164.
   ♦ Якуба Т. В. Микола Захарович Клец / Т. В. Якуба // Митці рідного краю : зб. матеріалів : вип. ІV. – Хмельницький, 2018. – С. 196-198.
   ♦ Ярохно-Проказюк Л. І. Екзистенційне прочитання громадянської лірики Миколи Клеца / Л. І. Ярохно-Проказюк // Митці рідного краю : зб. матеріалів : вип. ІV. – Хмельницький, 2018. – С. 198-208.

Використані ресурси:

   ♦ Микола Клец – цьогорічний лауреат обласної літературної премії імені Миколи Федунця за кращу поетичну збірку [Електронний ресурс] // Хмельницька обласна рада. – Режим доступу: https://km-oblrada.gov.ua/mikola-klec-cogorichnij-laureat-oblasnoi-literaturnoi-premii-imeni-mikoli-feduncya-za-krashhu-poetichnu-zbirku/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 30.05.2017.
   ♦ Фарина І. Молитва над невмирущим [Електронний ресурс] // Золота пектораль. – Режим доступу: https://zolotapektoral.te.ua/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%
D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B4-%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC
%D0%B8%D1%80%D1%83%D1%89%D0%B8%D0%BC/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.10.2016.

УДК 016:82
          С 24

   Світослово Миколи Клеца : інформ. довідка до 75-річчя від дня народження / Департамент інформ. діяльності, культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін. ; Обл. б-ка для дітей ім. Т. Г. Шевченка. – Хмельницький, 2024. – 15с.
   Інформаційна довідка присвячена 75-річчю від дня народженняМиколи Захаровича Клеца – людини, поета, прозаїка, філософа, справжнього українця, який любив свою землю і людей на ній. У виданні вміщено коротку біографію, список літератури та інтернет-ресурсів  про життєвий і творчий шлях подільського письменника.

Матеріал підготувала                     Антонюк О. З.                                              

Редактор                                                     
Комп'ютерний набір                                  
Обкладинка                                    Богданова О. Г.

Відповідальна
за випуск                                        Черноус В. Ю.