1. Голубе рядно –
    Вище зір воно.

***

2. В небі ходить пішки,
    Показав нам ріжки.

***

3. Сковорода,
    А в ній – вода.

***

4. Сплять собі в коробці
    Дерев'яні хлопці.

***

5. Сивий дідуган
    Вкрив собою лан.

***

6. На невидимі шнурочки
    В небі вішає дзвіночки.

***

7. Зеленаві пагінці –
    На сорочку і штанці.

***

8. Здогадатись ви могли б?
    Хто між нами ділить хліб?

***

9. До піску подібна,
    В час їди потрібна.

***

10. В тісто убрався,
      Сиром напхався.

11. Без полоззя, без коліс
      Через річку перевіз.

***

12. Розгорнеш – дашок,
      А згорнеш – ціпок.

***

13. Біжить, хлюпотить –
    Так до річки спішить.

***

14. Куцохвоста, бородата,
      А на молоко багата.

***

15. Довжелезний дріт
      Передав привіт.

16. Тіло –патичок,
      Серце – вуглячок.

***

17. Сім дірок має,
      Подмеш – заграє.

***

18. Як сірничок на зріст –
      Предовгий в неї хвіст.

***

19. Не луна, а все повторить
      Хто про що і з ким говорить.

***

20. В який ліс я і ти
      Не можемо ввійти?

***

21. В нього стільки голочок,
      Як у небі зірочок.

***

22. Такий у нього писок,
      Мов у сестричок-лисок.

***

23. Одну лиш пісеньку він знає:
      Вночі та вдень її співає.

***

24. Довкола вата
      Холоднувата.

***

25. І дерева, і кущі
      Срібні одягли плащі.

***

26. Заглянув до комори – 
      Мишей загнав у нори.

***

27. Росте не десь, а на вікні.
      Дарує квіти запашні.

***

28. Запам'ятав науку
      Збирать-ковтать пилюку.

***

29. Хмари ганяє, дуба ламає...
      Що це таке? Хто відгадає?

***

30. Придбала одежину
      На літо і на зиму.

1. Небо. 2. Місяць. 3. Ставок. 4. Сірники. 5. Туман.
6. Жайворонок. 7. Льон. 8. Ніж. 9. Сіль. 10. Вареник.
11. Човен. 12. Парасолька. 13. Струмок. 14. Коза.
15. Телефон. 16. Олівець. 17. Сопілка. 18. Голка. 19. Магнітофон.
20. Намальований. 21. Їжак. 22. Лис. 23. Півень. 24. Сніг.
25. Іній. 26. Кіт. 27. Вазон. 28. Пилосос. 29. Вітер. 30. Ялинка.

 

–  Кліньк! Кльок! –
Співа струмок,
Біжить з-під шапки снігу.
Ріка ламає кригу.
... Іде ясна
До нас...
                   .(ансеВ)

***

Ну й же кінь –
Волокінь:
Силу має –
Поле крає
З краю в край.
Де він ходить,
Щедрий вродить
Урожай.
                   .(могулп з роткарТ)

***

–  Довгоногий довгов'яз,
Ти чого в ріллі зав'яз?
–  Не зав'яз я, з-під землі
Кличу паростки малі:
–  Гей, вилазьте тут і там!
Будуть люди раді вам!
                   .(инилсор, щоД)

***

Не барильце.
Не таріль це –
Рано-вранці схопиться,
Синім степом котиться,
Упаде за гай –
Лампочку вмикай!
                   .(ецноС)

***

–  Кузня є? Агов!
–  Немає.
–  Де куєш?
–  У лузі, в гаї!
–  По ковадлу молоточком?
–  Я кую... лиш голосочком.
                   .(ялузоЗ)

***

В шапці-невидимці
Ходить по дротинці:
–  Двигуни, крутіться!
–  Лампочки, світіться!
Має, бач, турботу:
Дати всім роботу.
                   .(муртс йинчирткелЕ)

***

Отакий, мов хата:
Має коліщата
Й вчеплені до спини
Довгі дві дротини.
–  Всі заходьте! – просить.
Він людей підвозить.
                   .(субйелорТ)

***

–  Що, Йванку, видно з корабля?
–  Тут близько Місяць, зорі,
Он голуба пливе Земля
У голубім просторі.
А он Дніпро...
–  І нас впізнав ти?
–  Авжеж! Все бачать...
                   .(итваномсоК)

***

Хто це зранку в полі ходить,
Ніжним голосом виводить,
Каже: – Червню, мій синочку.
Грій зеренця в колосочку;
Просить: – Липню, любий сину,
Дбай про бджілок, мед, вощину;
Молить Серпня: – О синашу!
Всю збери пашницю нашу!
... Хто ж то в полі неокраїм
Так турбується врожаєм?
                   .(отіЛ)

***

У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Біля вуха китиця
Щирим злотом світиться.
Звичка в нього є ота:
Він голівку поверта
В бік, де сонце котиться –
Родичем доводиться.
                   .(китияноС)

***

Встала в полі брама:
–  В сім шовків я вбрана.
Встала коло броду:
–  Гарна я на вроду.
Вітер ахнув: – Пава!
А вона... пропала.
                   .(аклесеВ)

Як вона цвіла –
Жовтою була,
Як дозріла, побіліла,
Спохопилась, полетіла
Десь рости й цвісти.
Що це? знаєш ти?
                   .(абабьлуК)

***

Йшла зоряниця –
Красна дівиця –
Через покоси,
Гублячи сльози...
Місяць дивився
І засмутився,
Сонечко встало –
Слізки зібрало.
                   .(асоР)

***

Завертіло,
Закрутило
Пил, солому, пух.
Знизу шило –
Мотовило,
Зверху – капелюх.
                   .(рохиВ)

***

Вибігла
Із джерела:
І лугами,
І полями
Та дрімучими
Лісами –
Ген до моря...
Побрела.
                   .(ачкіР)

***

Відома звіку рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло, крихка, тверда
Звичайна, підкажіть...
                   .(адоВ)

***

Там доорює, там сіє,
Трусить яблука в садках
І малює, як уміє,
На листочках і листках.
–  Ну й завзята ж у роботі!
–  Так зате вся в позолоті.
                   .(ьнісО)

***

Сімеєчка-сім'я
Живе собі в хатинці,
У дерев'яній скринці.
Сім'ю ту знаю я:
Узимку спить, а влітку
Шукає кожне квітку.
                   .(илождБ)

***

Зажурились перепілки:
–  Десь поділись колоски!
–  Залишились, бачте, тільки
По всім полі – сопілки.
Бігло перепеленя:
–  Мамо, тітко – це ж...
                   .(янретС)

***

–  Бабцю, хочем їсти,
Дайте щось нам вгризти!
–  Ой зайці-малята,
Ви заходьте – нате
З голови все хустя –
Вам на зуби хрустя.
–  Щедра ви бабуся!
–  Так? А як я звуся?
Жовтобокий карапуз
Йшов городом та й загруз,
Бо насіння стільки має.
Що аж боки роздимає –
Через те й загруз...
                   .(зубраГ)

***

Хатка-лопатка,
Дітки–круглятка
Пнуться повище,
Де не були ще.
                   .(ялосавК)

***

І наткала ж полотна!
Вся ним вкрита далина:
Поле, ліс, луги і ріки,
Села та міста великі...
В біле вбралася сама.
–  День вам добрий! Я...
                   .(амиЗ)

***

 

Дерев'яні
Дві конячки
Мчать мене
З гори навскачки.
А коли заспотикаюсь –
Я за палиці
Тримаюсь.
                   .(іжиЛ)

***

Є в нашім домі
Дивний дім:
Зима гостює
В домі тім,
Та я охоче
В домі тім
Все бережу
Що п'ю і їм.
                   .(киньлидолоХ)

***

Гладить бороду дідусь:
–  Через річку і ставок
Ось мостить місток візьмусь
Без колод, стовпів, дощок.
–  Ви, дідусю, це всерйоз?
–  Усерйоз – я ж дід…
                   .(зороМ)

***

 

Цілу нічку баранець
Випасав сто сот овець.
Вранці плакав: – Ой, біда!
Вся розбіглась череда.
                   .(іроз, ЬЦЯСІМ)

***

 

Мочений,
Товчений,
Сушений,
Душений.
Хто умивається,
З ним привітається.
                   .(киншуР)

***

Маю ріжки, й пір'я,
Хоч не птах, не звір я,
Як постелять постіль мати,
Будем разом ночувати –
Вухонько до вушечка,
Я м'яка...
                   .(акчешудоП)

Над селом, полями, річкою
Сипле сріберною січкою
Щедро, наче з рукава.
І широка наша вулиця,
В сніг закутана, сутулиться,
До тепла малят ззива,
А хлоп'ята із дівчатками
І на лижах, і санчатками
З гірки мчать – весела путь!
... Над селом, полями, річкою
Сіє-віє, сріблом-січкою.
Як січка того зовуть?
                   .(ьнечіС)

***

Ух і злий: морозом тисне
І щипа за руки й ніс,
Понавіював навмисне
Нам перин високих скрізь.
Під перинами отими
Яблуні спить корінець,
Сплять заврунені озимі
Й сниться їм 'зими кінець,
Літо сниться й щедра осінь,
Гул машин, пісні в садках...
Тільки ще не в квітах, росах –
Вся країна в перинах.
... І лютує, і скрегоче,
Нібито страшний нам він.
Це котрий нас так мороче
Року неспокійний син?
                   .(йитюЛ)

***

Плаєм, полем походжав,
В голубу трубу гукав:
–  Гей, струмочки срібнопері,
Сині ріки, тихий став,
Прокидайтесь – час настав!
... Малюків у гурт збирав:
В того човник із паперу,
В того, бачте, пароплав...
Краєм рідним походжав,
Журавлів ключі стрічав:
–  Буде в нас пісень і сміху,
Квітів, меду, хліба, трав –
В господарстві добрих справ!
... Походжав та походжав...
Біл-берізці – їй на втіху –
Дрібно коси заплітав.
                   .(ьнезереБ)

Як сонця, гарячі квіти
Світять, світять.
Дні ясні.
І вінки сплітають діти
З квітів тих. Звучать пісні,
Мов дзвіночки голосні.
...В того місяця турботи!..
Сій, ори, квітчай поля.
Без турботи і роботи
Не родила б так земля,
Наша матінка-земля!
                   (ьнетівК)

***

Весь промоклий він, зарошений:
І у сні, і наяву
Бачить килим-луг некошений,
Нетолочену траву.
З ним ласкавий вітер водиться,
Дощ і сонце в дружбі з ним.
Що посієш в землю, вродиться
Урожаєм нескупим.
Бравий в праці і не прошений.
Не у сні, а наяву
Доглядає луг некошений
І полів красу живу.
Хай промоклий... Усміхається,
Ніби каже: – Не біда!
Як цей місяць називається?
Хто скоріше відгада?
                   .(ьневарТ)

***

Працьовитий скрізь буває –
Сад і ліс він оглядає:
Де суниці, вишень гроно –
Все малює на червоно
Й превелику радість має –
Ягодами всіх вгощає.
Відпочине аж тепер він.
Тож котрий син року?
                   (ьневреЧ)

***

Щоб земля буяла цвітом,
Пахла медом, хлібом ситим,
Кашею з гречок,
Мов дитину-малолітку,
Із любов'ю пестив квітку
Й колосок...
І заждалась дуже липа,
Через тин у далеч глипа:
–  Де тезко мій? Де?
...У поля новим комбайном
Помагать збирать врожай нам
О-он іде!..
Хто тезко той наших лип,
Відгадать ви не змогли б?
                   .(ьнепиЛ)

Спозаранку до смеркання
Гуркіт-перегук:
І моторів рокотання,
І безтарок стук.
Жнем-молотим яр-пшеницю,
Двиготить аж степ.
...В небо зірку-зоряницю
Вивів місяць-серп.
По стерні іде серпович,
Гладить колос-вус,
Підійняв питально брови:
–  Як я, друзі, звусь?
                   .(ьнепреС)

***

У нього клопоту доволі:
Дзвінка торкнись у кожній школі,
Книжки вручи і букварі
Коханій милій дітворі...
А ще турбота на городах,
В садках, полях, на тихих водах...
Скрізь добрий лад всьому дає.
Нум, відгадаймо, хто він є?
                   .(ьнесереВ)